ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ГІМНУ УКРАЇНИ

    10 березня - ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ГІМНУ УКРАЇНИ
    Священні символи, які уособлюють самобутність і національну єдність має кожен народ. Вони покликані підносити дух нації у боротьбі за свободу, національну самоідентифікацію та самоутвердження, за власну самостійну державу.
    До таких символів, крім прапора та герба, належить і гімн. Твір, який мільйони людей по-справжньому сприймають як музичний символ свого народу.
    Створення сучасного Гімну України бере початок з осені 1862 року, коли український вчений-етнограф, поет і журналіст, активний діяч українського визвольного руху на Правобережній Україні Павло Чубинський написав патріотичного вірша «Ще не вмерла Україна». Пророчі слова Павла Чубинського потужно зазвучали, коли були окрилені музикою Михайла Вербицького – скромного священика, обдарованого талантом митця, одного з основоположників української композиторської школи.
    Перше документальне свідчення виконання пісні «Ще не вмерла Україна» датується 10 березня 1865 року, що офіційно вважається датою першого публічного виконання національного гімну.
    Згодом Павло Чубинський був звинувачений шефом поліції в авторстві: "возмутительных песен и прокламаций", "за вредное влияние на умы простолюдинов". У 23-річному віці він був висланий на проживання під наглядом поліції в Архангельську губернію саме за авторство славетного вірша. Загалом, в українську культуру і науку Павло Чубинський увійшов також як видатний фольклорист і етнограф: за своє життя він зібрав близько чотирьох тисяч обрядових пісень, понад триста казок і зафіксував говірки, прикмети, звичаї у 60-х місцевостях.
    Хоча, протягом національно-визвольних змагань "Ще не вмерла Україна" звучала як гімн, однак офіційне затвердження вона одержала лише 15 березня 1939 р. – як гімн Карпатської України.
    У Радянській Україні український національний гімн був заборонений як буржуазно-націоналістичний, але 1966 року був виданий на Кубані у збірці кубанських козачих пісень під виглядом народної пісні. Восени 1919 р. приблизно в цих же краях денікінцями у вогонь було кинуто 60 примірників “Ще не вмерла Україна”, які в 1917 році випустила видавнича «Українська спілка». Як “біла”, так і “червона” імперії ненавиділи український гімн однаково і розуміли, що він є джерелом ідеологічної небезпеки для них.
    1963 року до 100-річчя українського гімну «Ще не вмерла Україна» об’єднання лемків Канади видало серію марок, наліпок, франкотипів, поштових листівок із зображенням авторів гімну Павла Чубинського і Михайла Вербицького
    У липні 1991 року після урочистих зборів, присвячених першій річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України, в палаці “Україна” в Києві відбувся концерт, заключним акордом якого стало виконання всіма присутніми в залі пісні “Ще не вмерла Україна”. Ось так після десятиліть замовчування цей твір отримав майже офіційне визнання.
    У 2005 році з’явилася ювілейна монета номіналом 10 грн, яку присвятили Гімну України і випустили до 140 річниці першого його публічного виконання.
    У 2009-му та 2015-му роках, відповідно, випущено пам’ятні монети на честь авторів гімну Павла Чубинського та Михайла Вербицького (до 200-річчя). Монети входять до серії «Видатні особистості України».
    15 січня 1992 року Президія Верховної Ради України ухвалила указ про Державний гімн України, яким затвердила його у музичній редакції Михайла Вербицького, а 6 березня 2003 року Верховна Рада затвердила як текст Державного гімну - перший куплет та приспів з віршу Чубинського.
    Навперебій ставляться рекорди за кількістю виконавців або ще якоюсь ознакою:
    -до 200-річчя від дня народження Михайла Вербицького на Львівщині Державний гімн України виконали 237 дітей на сопілках, вишикувавшись у формі тризуба;
    -музиканти 44-ї окремої артилерійської бригади виконали державний гімн і дефіле військового оркестру в соляній шахті, на глибині 289,5 метрів під землею;
    -за костюмуванням виконавців гімну: у вишиванках чи історичних строях;
    -за виконанням кількох історичних славнів поспіль – у кого до чого лежить душа.
    Поряд із прапором, гербом, державною мовою, столицею, грошовою одиницею, наявністю власного війська, Конституції — однією з ознак суверенної держави є її гімн. Здається, чверть століття його сакральний зміст залишався десь на «периферії» суспільної свідомості. І лише з початком кривавої війни за справжню Незалежність українці усвідомили глибинне значення кожного слова у своєму офіційному славені.
    Сучасний композитор Валентин Сильвестров так характеризує український гімн: «Гімн України — дивовижний. Спочатку він начебто не справляє враження, але це лише на перший погляд. Його створив Михайло Вербицький — церковний композитор середини ХІХ століття… у нього був мелодійний дар — це помітно з його літургій. Він був церковним композитором. І ось цю патріотичну пісню він теж створив як церковний композитор. Це ж алілуя, розспів! У гімнах ніде такого немає! Це унікальний твір… у ньому є ознаки літургійного початку. У цьому гімні затонула якась пам'ять про літургію, про всеношну».

    КОРИСНІПОСИЛАННЯ

    ЗНАЙТИНАС

    © 2021 . Всі права захищено. Розроблено веб-студією "Sigma"